З мовної соціалізації починається формування світогляду дитини. Німецький вчений Вільгельм фон Гумбольдт (1767-1835) зробив видатне спостереження - мова є носієм духовних початків народу: «Мова є орган внутрішнього буття, навіть саме це буття, наскільки воно крок за кроком добивається внутрішньої ясності і зовнішнього втілення.
Він всіма якнайтоншими нитками свого коріння зрісся тому з силою національного духу, і чим сильніше дія духу на мову, тим закономерней і багатше розвиток останнього.
У всьому своєму стрункому сплетенні він є лише продукт мовної свідомості нації, і тому на головні питання про початки і внутрішнє життя мови - адже саме тут ми підходимо до витоків найважливіших мовних відмінностей - взагалі не можна належним чином відповісти, не піднявшись до точки зору духовної сили і національної самобутності» ( фон Гумбольт В .
Про відмінність будови людських мов і його вплив на духовний розвиток людства. 1830-1835).
.
Сучасна літературна російська мова формувалася і збагачувалася впродовж цілого тисячоліття. Він органічно з’єднав все цінне і нескороминуще, що було творчо напрацьоване впродовж багатьох століть. Фундамент сучасної літературної писемності складає мова церковно-слов’янський. Це мова канонічної Біблії, молитви і проповіді. А. С.
Пушкін писав: «Як матеріал словесності мову слов’яно-руський має незаперечна перевага перед всіма європейськими: доля його була надзвичайно щаслива.
У XI столітті стародавня грецька мова відкрила йому свій лексикон, скарбницю гармонії, дарував йому закони обдуманої своєї граматики, свої прекрасні обороти, величний перебіг мови, усиновив його, ізбавя таким чином від повільних удосконалень часу. Сам по собі вже звучний і виразний, звідси заємлет він гнучкість і правильність.
Простонародний прислівник необхідний повинно було відокремитися від книжного, але згодом вони зближувалися, і така стихія, дана нам для повідомлення своїх думок » (Про передмову пана Лемонте до перекладу байок І. А. Крилова. - Пушкін А. С. Повне зібрання творів. Т. 7. Л., 1978. С. 20. ).
.
Наш великий поет не тільки високо цінував мову, створену святими рівноапостольними братами Кирилом і Мефодієм, але спирався на духовні багатства цієї мови: «Ви читали в першій книзі “Московського вісника” уривок з “Бориса Годунова”, сцену літописця. Характер Пімена не є мій винахід.
У нім зібрав я риси, що полонили мене в наших старих літописах: простодушність, зворушлива лагідність, щось дитяче і разом мудре, старанність, можна сказати, побожна до влади пануючи, даною їм Богом, довершена відсутність суєтності, пристрасті - дихають в цих дорогоцінних пам’ятниках часів давно минулих, між якими озлоблений літопис князя Курбського відрізняється від інших літописів, як бурхливе життя Іоаннова вигнанця відрізнялося від покірливого життя безтурботних ченців» (Лист до видавця «Московського вісника».
- Пушкін А. С. Повне зібрання творів. Т. 7. Л., 1978. С. 53. ).
.
0 Відгуків на “Відповідає Ієромонах Іов Гумеров”
Залишити відгук